ДБР ПРОБИВАЄ ЧЕРГОВЕ ДНО: ВІДМОВИЛИСЬ ВИКОНУВАТИ РІШЕННЯ СУДУ

Державне Бюро Розслідувань вже місяць не може виконати Ухвалу Шевченківського суду Києва про примусове відкриття кримінального провадження. Мовляв, рішення суду досі не бачили, тому виконати не можуть.

Журналіст-розслідувач Ярослав Терженель, який більше місяця допомагає активістам Бортничів припинити оборудки із незаконним гідронамивом піску, зіткнувся ще й з незаконними діями ДБР. 

Більше місяця тому журналіст став свідком незаконного вивозу піску у Бортничах під час акції протесту поблизу родовища. Тоді, на місце події, виїжджав працівник поліції на прізвище Луценко. Як з’ясувалося, Віктор Луценко — заступник начальника відділу превенції Дарницької поліції. Він постійно погрожував місцевим активістам і журналістові арештом, якщо вони будуть “лізти” в цю справу. А потім Луценко, вбачаючи “загрозу” для незаконного гідронамиву і вивозу “товару”, особисто почав контролювати рух наповнених піском вантажівок та розпорядився відтіснити учасників протесту. 

На момент цих подій кримінальна справа про незаконний гідронамив у Бортничах розслідувалася відповідними органами вже більше року, а на видобуті надра неодноразово накладався арешт. Тобто, Віктор Луценко не міг не знати, що насправді видобуток надр проводиться дійсно незаконним шляхом, а дії активістів — направлені лише на припинення незаконної цієї діяльності.

Саме тому журналіст направив заяву про зловживання владою Луценком в ДБР 18 лютого. І тут починається цікаве: згідно законодавства, будь-який орган має внести відомості в реєстр про правопорушення на протязі однієї доби, чого Бюро не зробило. 21 лютого в ДБР журналістові телефоном повідомляють, що його заяву начебто “розглядають”, начебто “думають” і тому подібну маячню. 

Вирішивши довести справу до кінця, Терженель подає позов до суду, щоб змусити ДБР врешті внести відомості до реєстру про зловживання владою державним посадовцем. Суд, маючи всі законні підстави, приймає відповідну ухвалу. Та навіть рішення суду для ДБР, яке вже вчергове пробиває дно, не указ. А далі ще цікавіше.

Власне, пробивати стіну бюрократії та халатності посадовців (а може і не тільки халатності?), журналіст вирішив особисто, навідавшись до офісу “незалежного правоохоронного органу”. Озброївшись тією самою ухвалою суду від 26 лютого та приятелем-юристом, Терженель приїхав в ДБР, аби слідчі виконали ухвалу суду, врешті зареєстрували його заяву про правопорушення та почали розслідувати справу про зловживання владою поліцейським. Та черговий слідчий відмовився виконувати свій прямий обов’язок і рішення суду. Мовляв, вони такої ухвали не отримували, а екземпляр журналіста — підробка. Реєструвати усну заяву про події в Бортничах та незаконні дії поліцейського, слідчий також відмовився, бо зараз карантин і подати заяву можна лише через поштову скриньку. Тобто, слідчий Бюро відправив журналіста…ходити по колу.

Таким чином орган, на який суспільство покладало великі надії, який мав стати дійсно незалежним арбітром, ставати на захист громадян від свавілля держслужбовців, пробив чергове дно. Вочевидь, єдине, на що здатне ДБР — це “клепати” справи проти дільничних про дрібну містячкову корупцію. Коли ж мова йде про оборудки на мільйони та сотні мільйонів — знаходяться тисяча і одна причина не зважати, не розслідувати, не виконувати Закон.

Нагадаємо, що у 2006 році приватна фірма ПАТ “Гідромеханізція” винаймає земельну ділянку (озеро) у Бортничах, де незаконно видобуває пісок методом гідронамиву. За п’ятнадцять років на оборудках із піском власники фірми, разом з держпосадовцями, отримали прибутку близько 600 мільйонів гривень. Громада ж, натомість, отримала розбиті дороги від техніки та незворотні руйнування своїх домівок.

Кількома тижнями раніше місцева громада домоглася чергового судового арешту на техніку та вивіз піску з кар’єру. Місцеві сподіваються, що це — останній арешт, а справу про незаконні дії приватної фірми у змові з держпосадовцями доведуть до кінця. Адже за ці п’ятнадцять років постраждала не тільки екологія мікрорайону, а й їхнє житло, що тріщить по стінах у прямому сенсі. Та на відшкодування місцеві навіть не сподіваються, бо зараз головне — просто зупинити злочинців.

Обговорення тут

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *