Фонд держмайна «підіграє» розкраданню держвласності

У 2015 році на Черкащині керівниця енергетичного підприємства передала у приватні руки дві гідроелектростанції. В свій час це призвело до екологічної катастрофи на річці Рось та мільйонних збитків для держави. Сьогодні нове керівництво «Черкасиобленерго» намагається повернути ГЕСи державі. Але несподівано перешкоджати став орган, який навпаки першим мав би вболівати за державну власність – Фонд державного майна України.

Держава забороняє продаж ГЕС із греблями неспроста. У законі про приватизацію такі гідроелектростанції стоять в одному ряду з АЕС. Прямо говориться про те, що вони виконують функції захисту від техногенних катастроф. Неправильна експлуатація ГЕС – це не «іграшки». Вона може обернутися змитими та затопленими містами, відсутністю водопостачання, забрудненням питної води та водоймів.

«Прихватизація» Корсунь-Шевченківської та Стеблівської ГЕСок вже призвела до забруднення річки Рось. Новий приватний власник слідкує лише за прибутками і на кожному кроці порушує правила експлуатації. Місцеві жителі ледь не щороку влітку збираються на мітинги біля річки, де вони колись відпочивали і купалися. А зараз змушені вдихати сморід від дохлої риби та боятися інфекційних хвороб.

Черговий екологічний колапс на Росі стався у 2018 році. Ділки-бізнесмени здійснили скид води через гідротурбіни нижче допустимої норми. За підрахунками збитки від екокатастрофи сягли 256 млн. грн. Влада заборонила використання води з міського водогону, постало питання про забезпечення жителів навколишніх міст питною водою. Районна рада просить захисту в органів центральної влади. Але «свячена корова» приватної власності – панацея від втручання держави туди, де крутяться шалені гроші. Як же сталося так, що ГЕСи потрапили у приватні руки? 

Все дуже просто – щоб не отримувати дозволи Антимонопольного комітету та Фонду держмайна України, колишня керівниця «Черкасиобленерго» Світлана Кузмінська продає ГЕС як окремі будиночки і споруди, начебто не об’єднанні у цілісний майновий комплекс. ГЕС продали по цеглинці – саме так встановили обставини органи слідства. «Обійшла» Кузмінська і обов’язковий дозвіл правління «Черкасиобленерго» на продаж ГЕС, штучно занизивши їх вартість у договорах. До слова, експерти встановили, що при продажі Корсунь-Шевченківської ГЕС державі спричинено збитки у розмірі 48,7 млн. грн., а при продажі Стеблівської ГЕС – у розмірі 90,8 млн. грн. 

Не зважаючи на соціальний резонанс і шалені збитки, що збільшуються кожного дня, адже до рішення суду всі прибутки від використання ГЕС присвоює собі купка спритників, судді розглядають кримінальну справу не тощо повільно, а відверто затягуючи кожен крок. В затягуванні суддям домагає навіть прокурор, в якого знаходяться більш важливі справи, щоб не приходити на засідання. Тож покарання злочинці отримають дуже не скоро. А коли таку ж «свиню» підклав і Фонд держмайна, надій на справедливість стало ще менше.

ФДМУ vs державне майно

Сама роль Фонду держмайна у структурі органів влади говорить про те, що він має бути першим захисником інтересів держави у всіх питаннях держвласності. Само собою, що Фонд став третьою стороною у судовій справі про повернення ГЕСів у власність держави за позовом нового керівництва «Черкасиобленерго». Однак поведінка Фонду у цій справі стала більш ніж дивною.

5 липня 2021 року, коли справу мав розглядати Черкаський господарській суд, з’ясувалося, що представники ФДМУ не являються на засідання. І ще гірше – заявили клопотання про перенесення судового засідання у зв’язку з тим, що… їхні працівники занадто зайняті у інших судових засіданнях по Україні. 

Хто за кого?

Здавалося б, ну що тут такого, адже судових справ у країні за участю Фонду держмайна дійсно може бути багато. Припустимо, їх навіть може бути багато в один день. Припустимо, їх навіть може бути так багато, що на всіх не вистачить працівників ФДМУ. Однак чому тоді не просити суд розглядати справу без представника Фонду? Для чого потрібно саме затягувати судовий процес? Адже ПАТ «Черкасиобленерго» – державна компанія (71% акцій належить державі) і захищає інтереси держави, так само як ФДМУ. Формально закон вимагає залучення Фонду в якості третьої сторони, але фактично він би міг довірити справу ПАТ «Черкасиобленерго», адже у них спільні інтереси – інтереси держави. Чи ні?

Загадкова «туманність»

Адвокати, які були присутні в суді дивувалися, адже навіть якщо б дійсно ФДМУ хотів прислати на судове засідання якогось певного супер-фахівця, і саме цей фахівець цього дня був зайнятий у іншій справі, за правилами, Фонд мав би вказати причину прямо – назвати прізвище цього «незамінного» працівника і судову справу, де у цей час проходить паралельне засідання. Принаймні, щоб не викликати підозр і переконати суд у співпраці. Але ж ні! Фонд посилається на список засідань по всій Україні. Тож фахівці однозначні – Фонд навмисно і цілеспрямовано затягує справу, що вигідно тільки загарбникам. 

Постскриптум 

Не хочеться думати, що орган державної влади перебуває у корупційній змові з привласнювачами державного майна. Однак факт залишається фактом – бізнес у сфері енергетики дає надприбутки, які приваблюють нечистих на руку чиновників. І доки з допомогою ФДМУ Корсунь-Шевченківська та Стеблівська ГЕС ще залишатимуться у приватній власності, кошти йтимуть повз державу, а громадяни України отримуватимуть лише дохлу рибу та екологічні проблеми. 

Обговорення тут

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *